Збереження рухливості гомілковостопного суглоба якомога довше визначено як основну терапевтичну мету
*Запущені захворювання суглобів при гемофілії змінюють режим ходьби, ймовірно, через зниження рухливості гомілковостопного суглоба.
*У пацієнтів спостерігається менш ефективна хода, підвищене споживання енергії та змінений розподіл тиску на стопи.
*Підтримка рухливості гомілковостопного суглоба за допомогою фізіотерапії та регулярних оглядів є основною метою.
Нове дослідження, проведене в Німеччині, показало, що люди з гемофілією , особливо ті, хто має більш запущені захворювання суглобів або гемофільну артропатію, демонструють змінені моделі ходьби, ймовірно, пов’язані зі зниженою рухливістю гомілковостопного суглоба.
Щоб впоратися з цими змінами ходи, люди з гемофілією можуть розвивати компенсаторні стратегії, які можуть зробити ходьбу менш ефективною та вимагати більше енергії, висунули дослідники.
Тому, пишуть дослідники, «основною терапевтичною метою» у людей з гемофілією має бути підтримка рухливості гомілковостопного суглоба «якомога довше».
Пацієнти з гемофілією, як правило, ходять повільніше, витрачають більше енергії
Гемофілія охоплює групу захворювань, що характеризуються нездатністю крові належним чином згортатися через відсутність або дефект білків згортання. В результаті, люди з цим захворюванням можуть відчувати тривалі та легкі кровотечі , особливо в суглоби.
З часом повторні крововиливи в суглоби можуть спричинити гемофільну артропатію – прогресуюче захворювання суглобів, яке призводить до деформації суглобів, болю та зниження рухливості суглобів. Цей стан вражає переважно великі суглоби, такі як гомілковостопні та колінні, часто ускладнюючи ходьбу.
Попередні дослідження показали, що люди з гемофілією, як правило, ходять повільніше, витрачають більше енергії під час ходьби та демонструють змінений розподіл тиску по всій стопі порівняно зі здоровими людьми.
Однак дослідники зазначили, що залишається незрозумілим, якою мірою знижена рухливість суглобів безпосередньо впливає на моделі ходьби та змінює рухи гомілковостопного та колінного суглобів, особливо за різних швидкостей ходьби.
Не виявлено суттєвих відмінностей у максимальному тиску на стопу між групами
Щоб усунути цю прогалину, команда німецьких дослідників оцінила стан суглобів та проаналізувала моделі ходьби у 30 чоловіків з тяжкою формою гемофілії А або гемофілії В та 31 здорового чоловіка аналогічного віку та маси тіла. Дослідження проводилося з квітня 2021 року по грудень 2022 року в Боннському університеті.
На основі оцінок стану гомілковостопного та колінного суглобів за шкалою здоров’я суглобів при гемофілії, клінічним інструментом, що використовується для оцінки пошкодження та рухливості суглобів, учасників з гемофілією розділили на дві групи однакового розміру: одну з легшою формою гемофільної артропатії та іншу з більш запущеним захворюванням.
Дослідники не виявили суттєвих відмінностей у максимальному тиску на різні ділянки стопи між людьми з гемофілією та здоровими учасниками під час ходьби з різною швидкістю. Подібні результати спостерігалися при порівнянні пацієнтів з легшою або більш вираженою гемофільною артропатією.
Щоб більш повно оцінити розподіл тиску, дослідники розділили фазу стійки під час ходьби — період, коли стопа контактує з землею — на дві половини та порівняли моделі тиску між групами.
Цей аналіз показав, що пацієнти з більш вираженою гемофільною артропатією чинили більший тиск протягом першої половини фази стійки, ніж як здорові учасники, так і ті, хто мав легші захворювання суглобів, і нижчий тиск протягом другої половини, ніж здорові особи, особливо при швидшій ходьбі.
Коли дослідники проаналізували кути суглобів під час ходьби, вони не виявили суттєвої різниці в розгинанні або згинанні коліна між людьми з гемофілією та здоровими учасниками, включаючи пацієнтів з легшими або більш запущеними захворюваннями суглобів.
